Сьогодні Україна вшановує пам’ять мільйонів невинно вбитих - жертв Голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.
Це одна з найтрагічніших сторінок нашої історії - сторінка, написана болем, мовчанням і незламною силою українського народу.
⚫ Голодомор - геноцид, здійснений штучно.
Голод 1932-1933 років був не стихійним лихом, не наслідком неврожаю.
Це був свідомо організований злочин тоталітарного режиму, спрямований на знищення української ідентичності та опір селянства.
У людей забирали все: зерно, харчі, насіння, худобу - навіть те, що було сховане на «чорний день». За жменю зерна могли засудити, за спробу вижити - вбити.
За різними оцінками, лише за один рік від штучного голоду загинули від 3 до 7 мільйонів українців.
🕯 Пам’ять про кожну родину.
Голодомор - це не лише цифри.
Це реальні історії людей, які помирали в селах і містах без змоги попросити про допомогу.
Це покинуті хати, мовчазні села, знищені покоління, обірвані родинні лінії.
У багатьох українських сім’ях досі живе пам’ять про прадідів і прабабусь, які пережили голод, носили в серці страх і передавали нащадкам просту істину: цінувати хліб, землю і свободу.
Чому важливо пам’ятати сьогодні?
Бо Голодомор - не лише історія про минуле.
Це нагадування про ціну нашої незалежності й волі.
Та український народ вистояв. Ми пам’ятаємо. І саме в пам’яті - наша сила.
🌾 Світ визнає правду.
Багато країн уже визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Це важливий крок у відновленні історичної справедливості та вшануванні пам’яті тих, хто не мав змоги говорити за себе.
🕯 Запалімо свічку пам’яті.
22 листопада о 16:00 українці по всьому світу запалять свічку, щоб світло пам’яті об’єднало покоління.
Вдома, на вікні або в серці - кожна свічка важлива.
Вона нагадує: ми пам’ятаємо, ми - нащадки тих, кого хотіли стерти, але не змогли.
